17 жовтня в церкві Чернівці-Садова відбувся worship “Серце поклоніння”. Молодь з різних міст і громад зібралася, щоб разом прославити нашого Господа.
На початку вечора керівник молодіжного відділу Буковинської конференції Андрій Кармазенюк звернувся до Господа у молитві, в якій він подякував Богу за вечір і за всіх присутніх, а також попросив Господнього благословення на цю зустріч.



Також Андрій Іванович звернув увагу молоді на те, що такі вечори є нагадуванням про те, що тільки завдяки Божій милості і благословінню, ми можемо бути присутніми перед Його лицем:
”Вечір наповнений ціллю прославити Творця, який віддав усе заради того, щоб ми мали усе. Щоб ми могли співати своїми серцями.”
Протягом воршіпу група прославлення разом з Володимиром Мельничуком співали Господу пісні, ділилися досвідами і духовними натхненнями. Вони підкріпляли молодь словами про те, що Бог є завжди вчасно і Він веде нас.
Вечір поклоніння став також нагодою проявити любов не лише словами, а й конкретними вчинками. Під час зустрічі присутні долучилися до благодійного збору на підтримку українських військових, та особисто підрозділу де служить наш брат, Богдан Граб. Спільними зусилями ЗБІР БУЛО ЗАКРИТО!
https://www.instagram.com/reel/DepWpYmotSD/?utm_source=ig_web_copy_link&srtk=MzRlODBiNWFlZA==
Наприкінці молодь мала змогу зробити світлини біля фотозони і посмакувати пригощенням.
Та найцінніше, що залишилося після цього вечора, — не лише спогади, фотографії чи улюблені пісні, а нагадування про справжню сутність поклоніння.




У Євангелії від Івана 4:23 Ісус говорить про поклонників, які поклонятимуться Отцеві «в дусі та в правді». Адже Богові важливі не гучність нашого співу чи кількість присутніх, а щирість серця, з яким ми приходимо до Нього. Нехай мелодії цього вечора продовжують звучати не лише в пам’яті учасників, а й у їхніх щоденних рішеннях, молитвах і добрих справах. Нехай кожне серце, яке того дня славило Господа, продовжує прославляти Його своїм життям. Бо справжнє поклоніння не закінчується тоді, коли стихає остання пісня. Воно продовжується в тому, як ми живемо, любимо і служимо Богові щодня!
Текст: Евеліна Яковчук
Фото: Лілія Винокурова






