Є дві причини. Перша – моя особиста позиція. Я намагаюся наслідувати Христа. Бачу, що так робив Христос – Він йшов і допомагав людям, Він був Працівником доброї справи. Друга – це милосердя, добре ставлення до людей, розуміння потреб, допомога.
Як саме ваша команда допомогає людям?
Ми працюємо у трьох напрямках. Їдемо у віддалені населені пункти, на базі амбулаторій проводимо безкоштовні обстеження, консультуємо. Згодом із цими висновками людина може звернутися до свого сімейного лікаря.
Другий напрямок нашої роботи – ми працюємо для членів церкви, для громад. Приїздимо у громади, проводимо обстеження, консультуємо, підказуємо кому треба дообстежитись, до якого лікаря звернутися.
Третій напрямок – профілактика або популяризація здорового способу життя через семінари, тренінги, лекції.
Наша команда: я – лікар-гастроентеролог, лікарі-гінекологи та лікар-кардіолог Василь Гунько – молодий, але перспективний лікар. З ним працює сестра Лариса Орелецька. Вона робить ЕКГ, а він розшифровує та коригує лікування. Також у команді працює сім’я лікарів-гінекологів Микола Добровольський і Ольга Савка (Добровольська). Вони практикуючі гінекологи, Ольга працює в пологовому №2, Микола – у лікарні швидкої допомоги. Дуже посвячені люди. Їздять з нами по черзі, як їм вдається. У мене є асистент Артем Жолобчук. Я роблю ендоскопію та консультую людей, а Артем допомагає мені при проведенні процедури. Ми плануємо розвиватися, щоб залучити більше спеціалістів, ведемо зараз перемовини.
Яку апаратуру придбали? Хто допоміг?
Впевнено скажу, що допоміг Бог. Але це спільна справа, не тільки моя. Допомагала церква, пастори. Це спільна справа, бо я не відірваний від організації, від церкви. Із загального церковного бюджету виділили певну суму, спонсорами виступили багато членів церкви. Ці люди, побачивши роботу, яку робить наша команда у співпраці зі служителями, вирішили допомогти. Ми співпрацюємо з місцевою громадою та пастором. Перед нашим візитом вони йдуть першими, розказують, розносять рекламу, запрошення.
Для проведення ендоскопічного обстеження закупили ендоскопічне обладнання (ендоскоп, освітлювач, витратні матеріали). Є кардіограф, з яким працює кардіолог, а для гінекологів кольпоскоп. Також у нас є два апарати УЗД. Перший придбаний для кабінету кардіолога (кардіо УЗД), а переносний портативний апарат для огляду людей на місцях. Спонсор подарував автобус, щоб возити команду. Нам допомагали різні люди в межах нашої Буковинської конференції (прим. ред. – Чернівецька, Тернопільська, Івано-Франківська області). Також завжди є активна підтримка місцевої адміністрації церкви, яка в усьому нам підставляє плече.
Ви мрієте відкрити адвентистську клініку. Розкажіть про це.
У квітні минулого року ми почали своє служіння. Минув рік і вже хочемо мати свою поліклініку. Є таке бажання, бачення у всіх нас. Коли маєш власне приміщення, то є можливість прийняти людину, провести комплексне обстеження. Не просто провести терапію, а призначити фізіотерапію, крапельницю. Ми розуміємо, що швидко цього не зробити, але чекаємо, надіємося, молимося, шукаємо варіанти, пропонуємо бути спонсорами у цій справі. Маленькими кроками, але рухаємося до мети.
Я добре розумію, як побудована медична справа, бо з 2003 року працюю в системі різних медичних закладів. Працював у держадміністрації, відповідав за охорону здоров’я у районі. Знаю, що побудувати клініку непросто й дуже дорого.
Я хотів би мати клініку з різними напрямками діяльності: від приватного пологового будинку до кардіохірургії. Ми зробили перший крок – обстеження мешканців далеких сіл. Також маємо спеціалізований транспорт, апаратуру, яку не усі наші медичні заклади мають. Цей напрямок ми розвиваємо якісно, скрупульозно, щоб усе працювало. Наступний крок – невелике приміщення для приватного медичного кабінету, де можна приймати кілька людей щодня. Плануємо починати з діагностики. Коли втілимо це в життя, то будемо рухатися далі.
Маємо окремий проект, щоб відкрити у Чернівцях адвентистську стоматологічну поліклініку. Вже є земля, приміщення, яке потрібно добудувати, щоб було два стоматологічних кабінети. Є стоматологи, які готові працювати.
Ви плануєте шукати спонсорів за кордоном?
Ми працюємо над цим.Людина чи організація повинні знати у що вкладати, познайомитися з нами, нашими планами, розробками, досягненнями, а для цього потрібний час. Ми рухаємося далі, усе залежить від Бога, адже Він наш Керівник. Я не знаю Його планів, але довіряю. Ми маємо перемовини за кордоном. Через карантин вони зупинилися, але спілкуємося з людьми, які придивляються до цієї справи, проекти в стадії обговорення, вивчення.
Ми будуємо медицину. Ні я, ні гінеколог не можемо працювати не в умовах медичного закладу.
Коли ти проводиш медичну процедуру, коли торкаєшся здоров’я людини, то маєш дотримуватися усіх правил, починаючи з септики і антисептики і закінчуючи правилом деонтології. У нас в Україні немає адвентиської медицини. Клініка «Ангелія» тільки наблизилася до цього. Вони багато що зробили, але їм є куди рости. В «Ангелії» можна будувати медицину, а в «Черешеньках», «Обіходах» та інших санаторіях не можна. Принаймні зараз. Проблема у тому, що ми живемо в пострадянській країні, де до інтелігентної освіченої людини – лікаря завжди ставилися, як до особи нижчого рівня. Коли Україна стала незалежною, з’явилася свобода віросповіданя й почали розповідати про здоровий спосіб життя, то люди, які були за впровадження цієї вістки, відкинули лікарів, медицину. Вони сказали, що «ми самі все зробимо, лікарі не потрібні». Було багато зроблено помилок, втрачено часу, багато зроблено того, що й близько не є медициною, втрачено багато коштів, і сьогодні адвентистська медична галузь в Україні просто не існує.
Потрібно, щоб люди могли приходити в адвентистські медичні заклади, могли здавати аналізи, отримувати кваліфіковані консультації, діагностику та лікування.
Ми розвиваємо церковну медичну галузь. Люди, які біля мене, допомагають у цьому. Якщо б не адміністрація конференції в лиці Івана Завадюка, Віталія Гунька, Василя Лавренюка, не було б того, що ми маємо. Ці люди дійсно вкладають у цю справу, перенаправляють кошти, шукають варіанти, допомагають в організаційних питаннях, ідуть до спонсорів. Все, що ми наразі маємо, то в першу чергу завдяки Богові, а також посвяченості керівників. Минулого року ми зробили триста безкоштовних обстежень, тисячі консультацій, провели сотні лекцій. Цього не було б, якби адміністрація конференції не сказала: «Добре, давайте працювати. Ми для вас зробимо все, що можемо». Але все це повинно бути на рівні керівництва церкви в Україні. Завдяки адміністрації нашої
конференції Буковина має дитячий садок, школу, дитячий табір та санаторій «Черешенька». Ці три потужні кита професійно виросли за останні кілька років. Тепер почала розвиватися медична галузь. Бачимо, як Бог благословляє, коли люди працюють.
Ви обстежуєте тільки дорослих людей чи й дітей? Яких спеціалістів ще запрошуєте?
В нашій команді немає педіатрів. Я говорив з деякими практикуючими педіатрами, бо я працюю тільки з лікарями-практиками. Через карантин перемовини зупинили, але згодом повернемося. Маємо бажання бачити у команді реабілітолога, розмова з ним вже відбулася. Також потрібен лор та офтальмолог. Другий ще під питанням, бо потрібного обладнання поки не маємо. Для того, щоб з нами працював стоматолог потрібне спеціальне крісло, яке неможливо в автобусі перевозити. Поки ми розглядаємо більш реальні варіанти: невропатолог, педіатр, лор.
Ми повністю закупили тест-системи «приймальний покій на початку», тобто, людині безкоштовно міряють тиск, рівень цукру, холестерину, кисню, вагу, зріст, після цього їй зроблять кардіограму. Маємо для цього глюкометр, холестонометр, пульсоксиметр, тонометри. Це обстеження дасть можливість зрозуміти стан людини і допоможе лікарям краще орієнтуватися далі.
Де берете кошти на поїздки по селам?
У нас така система роботи – дорогу оплачує місцева громада, а все інше за кошти спонсорів. Це витратні матеріали, оплата матеріалів, систем, праці лікарів. На дорогу, якщо ми їдемо на відстань тридцять-сорок кілометрів, треба близько п’ятсот гривень і громади спроможні дати таку суму. Ті громади, які мають спонсорів чи велику кількість членів, дають дві-три тисячі гривень на витратні матеріали. Нам щоразу потрібні гінекологічні набори, я роблю ендоскопію, тому потрібні рукавички, дезинфікуючі засоби, також плівки для ЕКГ. Для п’ятдесяти-сімдесяти людей на один виїзд витрачаємо десь три тисячі гривень. Господь благословляє, знаходяться люди, які допомагають, і ми робимо цю роботу.
Питання – Алла Шумило