У 1932 році брати розпочали будівництво Дому Молитви, так як до цього часу збиралися дома в сестри Войни Олени. А вже в 1934 році відбулося посвячення новозбудованого Храму під керівництвом пастора Ільєску.
В той час частина Буковини була під владою Румунії, в тому числі і Селятин. І в 1939 році під керівництвом цієї влади було зачинено Дім Молитви. Проте для вірних Божих дітей це не було перешкодою, адже вони збиралися і проводили богослужіння в лісі. На церкву нагрянула буря гонінь та випробувань. Братів арештовували та кидали у в’язниці за їхню непохитну віру в живого Бога. Політична влада в той час була мінлива, і вже в 1940 році радянські війська зайшли на наші території, і за одну ніч був поставлений кордон з Румунією, який розділив сім’ї та родини. Внаслідок цього брати з Румунії відділилися від громади с.Селятин, утворивши громаду в с.Ізвори. Дім молитви знову був відкритий, проте ненадовго, так як вже в 1941 році його знову закрили. Три роки церква ховалася від влади, але служіння регулярно проводили. В цей час знову були сильні гоніння на церкву як від радянської влади, так і від бандитських угрупувань, які закатували більше десятка віруючих. Церква мала велику радість, коли в 1944 році Дім Молитви був відкритий і ніколи вже не зачинявся.
Громада міцніла та зростала, хотіла якнайкраще служити для Господа. Тому в 1957 році Андрійчуком Ф.І. був організований церковний хор. В с.Селятин завжди було багато музикантів і людей, які здібні до музики, тому у 1970 році організували ще й духовий оркестр. Багато людей вклали великий внесок, щоб музичне служіння в с.Селятин зародилося і зростало. Серед них були: Величко А.І, Косован В.В, брат Равлюк з смт.Берегомет. Завдяки їм та їхнім наступникам хор і духовий оркестр діє і сьогодні. «Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже, і дивлячись на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.» Євр. 13:7
Селятинська громада була єдина на весь район, тому всі адвентисти приходили саме сюди на богослужіння. Ви уявіть, наскільки важко було долати десятки кілометрів гірської дороги, а часто навпростець через гори, щоб відвідати суботнє богослужіння. А серед тижня були репетиції хору, духового оркестру, домашні церкви, молодіжні зустрічі. Подібно апостолам, «Вони всі однодушно були на невпинній молитві.» Дії 1:14 Важкі часи пережили адвентисти с.Селятин за радянських часів. Дітям не дозволялося відвідувати богослужіння в суботу, адже в цей час вони мали бути в школі. Не один раз діти тікали через запасний вихід, коли черговий помічав представника сільської ради, що йшов на служіння для того, щоб потім доповісти начальству, чим займаються адвентисти. Проте і ті часи минули.
Кількість членів церкви збільшувалася, і в 1992 році від Селятинської громади відділилися брати і сестри с.Путила та с.Сергії, утворивши нові громади, а в 1997 році аналогічно була утворена громада в с.Конятин. У 2001 році рідні нам по духу і крові брати і сестри з с.Верхній Яловець також відділилися. Селятинська громада як та мама, котра зростила та поставила на ноги своїх дітей.
Цього року ми вже за традицією в першу суботу жовтня святкуємо день народження громади. Цього року нам 94 роки! А також святкуємо першу річницю посвячення нового Дому Молитви та дякуємо Господу за Його благословення цього року. Адже ми маємо за що Йому дякувати. Наша радість примножується від того, що протягом останнього року 5 дорогих для нашого серця та для Господа душ посвятили своє життя для Нього через біблійне водне хрещення.
Ми дуже раді, що з нами цю радість розділяють наші односельчани, брати і сестри з наших рідних сусідніх громад. Дякуємо служителям Гуньку В.М. та Стефанчуку В.В., які зверталися до нас з біблійними настановами. Віталій Мірчович також мав можливість здійснити особливе урочисте служіння – рукопокладання диякона.
Служили і дорослі, і малі віршами та піснями. Діти поставили дуже змістовну сценку без слів, продемонструвавши, що кожен з нас може бути спокушеним дияволом. Це можуть бути різні для кожного спокуси, але поодинці ми не справимося з ними. Якщо ми будемо триматися разом, підтримувати один одного, допомагати піднятися та відновлювати вогонь у наших духовних свічниках, то диявол ніколи нас не здолає. На закінчення урочистого богослужіння вся церква від малого і до старого співали пісню «Церковь Божья поднимайся», після чого була звершена особлива молитва благословіння.
Адміністрація громади висловлює щиру подяку нашим дітям, які чудово славлять Бога в піснях та на музичних інструментах (дзвіночках); хору, який прикладає багато зусиль, щоб постійно славити Бога; молоді і всім, хто брав участь в цьому урочистому подячному служінні.
«А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер і на всі віки! Амінь.» Юди 1:24,25
Для тих, хто бажає бачити як проходять у нас богослужіння, дивитися відео та фотографії служіння Селятинської громади, шукайте нас у:
Фейсбуці – Адвентисти сьомого дня Селятин;
інстаграм - церква АСД Селятин.
Сільвія Скидан