Бог відкриває майбутнє
Урок 2

Якось увечері один проповідник вирушив на відповідальну зустріч. Перед ним була далека дорога. Ніч була темною, падав дощ. Дорога пролягала через гори, і на найнебезпечнішій ділянці дороги в автомобіля відмовила система освітлення. Машина рухалася тепер слизькою дорогою у повній темряві. Зі страхом проповідник натиснув на гальма, намагаючись зупинити машину.



Тільки тепер він відчув, наскільки необхідне світло фар, яке освітлює дорогу, попереджаючи про круті повороти і можливу небезпеку.

Так само і ми ідемо темною дорогою життя, потребуючи рятівного світла і мудрого керівництва. Часто доводиться чути від людей, що заплуталися, впали у відчай, втратили надію: «Що робити? Кому вірити? Як жити далі?»



Ми вдячні Богові, що Він не залишив нас без порятунку. Він готовий пролити чудове світло в темряві гріховної ночі і вивести нас на спасенну дорогу, яка веде до Царства вічного світла і життя.

Прочитайте наведені тексти у Святому Письмi й напишiть вiдповiді.
Відзначте Ваші відповіді
Я щиро хочу знати, яка Божа воля щодо мене!
Я маю намір пройти тримісячний курс вивчення Святого Письма!
Натискаючи на кнопку, ви погоджуєтеся з умовами про персональні дані.

У всі часи людина прагнула до кращого життя, намагаючись подолати труднощі й негаразди своєї долі. І як би це не називалося — Утопія, Небо чи Рай, людство прагнуло знайти місце, де завершаться всі його лиха і страждання, де буде вирішена проблема старіння і смерті.



Святе Письмо свідчить: таке місце є, і воно приготоване усім, хто повірив у Бога. Перша книга Біблії говорить, що Авраам, який названий батьком усіх віруючих, мріяв про це місце.



У Посланні до євреїв (Н.З.) апостол Павло пише про сподівання Божого народу, котрий жив цією надією у всі часи. «Нині ж кращої Батьківщини бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто» (Євр. 11:16).



Про це місто ми дізнаємося в наступному уроці. А зараз тільки скажемо, що там буде задоволене бажання кожного людського серця, там будуть вирішені усі наші проблеми.



Помираючи на хресті, Христос пережив кілька світлих хвилин, які полегшили муки передсмертної агонії. З благанням про спасіння до Нього звернувся помираючий на сусідньому хресті злочинець. Із глибини свого розбитого серця він вигукнув: «Господи, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!» (Луки 23:42 (Н.З.)).

У відповідь цей нещасний, позбавлений, здавалося б, будь-якої надії на спасіння, почув: «...ти будеш зі Мною в раю!»